Олег Гуцуляк: Про Мітру, Арджуну і Гефеста

Бог-жрець Мітра індоаріїв, перемагаючи бика, здійснив перше космічне жертвопринесення (аналогічно бикоподібного змія-дракона Врітру перемагає бог-кшатрій Індра) . Думається, що це символізує перехід точки весняного рівнодення із сузір’я Тільця (4400 р. до н.е.) до Овна (1710 р. до н.е.). Тоді ж, як сказано у “Шахнаме” Фірдоусі, коли сонце підійшло до сузір’я Овна (тоді відзначається свято Новруз), вперше був вінчаний на царський престол перша людина Каюмарс (“Шахнаме”, І,487-499), хоча сасанідська зороастрійська традиція згадує існування перед ним аж чотири династії.

Містерійний Мітра цікавий ще одним аспектом, досі чомусь не підміченим дослідниками, а саме йому тотожний епічний Арджуна, син Індри. Свого часу Арджуна теж здійснює “подвиг Якова-Ізраїля” (бореться з богом Шівою у вигляді горця і отримує благословення — божественну зброю). І Арджуною як ідеальним воїном, і Мітрою як покровителем легіонерів заволодіває “комплекс Йони” — небажання здійснювати свою місію (битися з родичами на війні, вбити бика), але після філософських напучувань вони здійснюють належне їм. І як Мітра укладає договір із Геліосом і вони спільно кермують сонячною колісницею, так і Арджуна, у якого під час бою з кауравами колісничим був сам бог Крішна, для вінчання Юдхіштхіри на світове царство завойовує для нього всі чотири сторони світу (тісний зв’язок відчувається і між римськими богами Сатурном та Янусом, де першому присвячено місяць грудень, а другому — січень, і Сатурн прибуває на золотому човні в Італію, де царює Янус, звідки дійсне значення двуликого Януса (тобто лики Януса і Сатурна), про якого римляни з гордістю говорили: “Адже подібного божества Греція не має !”; тому прихід мітраїзму в Рим не мав характеру якоїсь підміни, доктринальної відмінності, зовнішнього конфлікту, а це було нове пришестя, тобто нова подія суто трансцендентного рівня).

Одночасно Арджуна вважається втіленням божественного мудреця (ріші) Нари, який виступає у парі з Нараяною (його втіленням вважається Крішна, а в загальному — Нара-Нараяни — це двоєдине втілення Вішну), який одночасно ідентичний Пуруші (“Шатапатха-брахмана”, 12, 3.4), якого приносять у жертву і з його тіла створюють світ (аналогічно як у ірано-мітраїстичному колі блага світу народжуються з принесеного в жертву бика).

Факт, за яким вбачали у певних випадках аналогію Мітри і Гефеста потребує прояснення. Відомо, що християнські апологети не дуже розбиралися в язичницьких ідолослужіннях, але певній традиції тлумачення їх данину віддавали. Візьмімо розповідь про зруйнування у вірменському місті  Багаріч (Багарач, “Кумирні”) Григорієм Просвітителем ідола Аравазда-Бела-Зевса: так, якщо у грецькомовному тексті мова йде про “Гефеста, сина Зевса” (про ідола Гефеста згадує й літописець Мойсей Хоренський), то у вірменськомовному його аналогові вже говориться про “Міхра, сина Аравазда (Арамазда)”. Візантійська хроніка Іоанна Малали знає теж Гефеста, сина Зевса, але давньоруський літописець (під 1114 р.) зазначає, що “Феостом, сином Еремії” (Гефест, син Гермеса ?) називали єгиптяни слов’янського Сварога, батька Сонця-Дажьбога проливає світло саме першообраз балканського Гермеса, викрадача стада корів Аполлона (тобто аналог ведичного Врітри, і обидва мають стосунок до потойбічного світу) і покровителя пастухів (сам він син Зевса, який, як відомо, перекидався і биком), але він також, як і Гефест, є дарителем певних речей-інсигній. Аналогічним дарителем, за літописцем, є й слов’янський Сварог.

P.S. После мистериальной гибели  императора Юлиана Отступника от иранского копья (363), митраизм в империи быстро пришел к закату. Но Митра не умер, его культ продолжает жить и поныне, хотя и – в формах, невнятных для непосвященных. Например, коррида – это типичный обряд тавроктонии. Христианское Рождество – лишь слегка измененное Рождество Митры. Весь детский магизм Рождественской ночи, подарки под елкой, Дед Мороз (Санта Клаус – это Никола), вся современная предновогодняя индустрия – от митраизма. Как и – митры, короны, митрополиты. Даже обычное рукопожатие – митраистский сакральный жест. Для современного человека все это как бы не имеет значение, но – даже автоматически выполняемый ритуал остается ритуалом: накапливает энергии. Когда-нибудь они будут вскрыты, как нефть или атом. Кстати, Будда будущих времен называется Майтрейя. Пишут, что последний открыто действовавший митреум в 1979 году закрыл ярый поклонник семитского бога аятолла Хомейни. И что? Культ Митры изначально был тайным. Уверен: где-то в мире и сейчас еще действует митраистский папа.

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • BobrDobr
  • LinkedIn
  • MySpace
  • PDF
  • RSS
  • Yahoo! Buzz
  • Add to favorites
  • Live
  • MSN Reporter
  • Print