Олег Гуцуляк: О дугинско-путинском блефе “Россия как транзитный коридор”

… Где ветер изнемог в протяжном стоне,
Как Прометей, прикованный к скале, –
Там Рериха пылающие кони
Проходят рысью в синей полумгле.
Эдуардас Межелайтис

В границах атлантистской геоэкономики предполагается наличие трёх зон: Американской, Европейской и Тихоокеанской. Последняя именно и вызывает у атлантистов наибольшую обеспокоенность: «…После исчезновения СССР американцам стало ясно, что одна из континентальных держав Евразии, в комбинации ее демографической массы и промышленного потенциала, может помешать осуществлению проекта «Глобальной Америки», и эта держава — Китай. Головокружительный промышленный и финансовый взлет Китая по отношению к США напоминает ситуацию с Германией, которая в своем развитии в предверии первой мировой войны догнала англосаксонские талассократии, находясь на пороге того, чтобы их превзойти. И это была самая важная причина первой Мировой войны. Логика американских стратегов выглядит следующим образом: если Китай с помощью своей экономической мощи и геополитической независимости превратится в важнейшую мировую державу, придерживающейся к тому же еще и своей конфуцианской модели, которая прочно ограждает Китай от западной демократии, то это будет означать конец проекту «Глобальной Америки». В этом случае американцы должны отказаться от своего знаменитого принципа «судьбоносного предопределения» («Manifest Destiny») Америки 1845 года, и отказаться также и от идеологии американского мессианства «отцов-основателей». Войны против терроризма и за права человека служат лишь поводами, которые должны окутать туманом действительную цель новой евразийской войны: Китай как цель этой войны, а Россия как условие победы в этой войне…»

» Read more

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • BobrDobr
  • LinkedIn
  • MySpace
  • PDF
  • RSS
  • Yahoo! Buzz
  • Add to favorites
  • Live
  • MSN Reporter
  • Print

Олег Гуцуляк: Україна Середземноморська (Ucraina Mediterraneum)

Порятунком для України може стати, як на нас, наприклад,  «болгарський феномен», коли, натужно відкараскуючись від свого потурнацтва [1], стрімко увірвалися, проте, не у «словянофільський» (з абсолютною домінацією російської культури) світ, а у «франкофонний» (при тому, що і закликали на царський престол «варяга» — представника германської династії, а не російської).

Можливо, українцям, в цьому сенсі, усвідомлюючи свою європейську ідентичність і рятуючись від домінантного пресу «старшого брата / північного сусіда», слід, проте, не так прагнути в напрямку західного всенівілюючого моноцентричного світу (з абсолютним домінуванням англо-саксонської цивілізації), а спрямовувати свій прорив у «Середземноморський світ» (з осмиленням ідеї Юрія Липи Української ПриПонтиди як «затоки» цього світу)? Для Середземноморського світу є вимушеним співіснування різних культур, а отже, і виключенна будь-яка уніфікація, — це не просто modus vivendi, а світовідчуття.

Саме Середземномор’я перше створило дійсно демократичне співтовариство етносів «від Кордови до Києва» (Готфрід Бенн). Пізніше, щоправда, в цей світ була занесена «уніфікаційна» інфекція, наслідком чого й постав пізньокласичний імперський Рим (і його нащадки-покручі — Другий і Третій Рим), проте в своїй «здоровій» основі Рим Середземноморський, велич якого оспівували Віргілій («Четверта еклога»), Данте і Петрарка («Африка»), — в тому, що він поєднав європейську, африканську і азіатську кров, плекаючи в народних душах цього регіону спогад про заповітний «Золотий вік» Урана-Сатурна, в якому був повною мірою дієвим духовно-герметичний принцип блаженного життя «внизу (на землі), як на верху (на небі)». Саме великі європейці Гете, Гельдерлін, Ніцше і Камю заразили людство своєю тугою за «середземноморським небом», що невіддільне від землі (телурократія) і моря (таласократія), але що стоїть вище них (уранократія) і, тому, неділиме.

А отже, доступне для всіх, хто так чи інакше причетний до цього зачаровуючого дух і душу культурного світу.


[1] як офіційно проголошувалося Оттоманською Портою, тюркські племена булгар були, начебто, підступно навернені греками-візантійцями у мову рабів-слов’ян, і що лише на початку ХІХ ст. українець із Закарпаття, професор Московського університету Юрій Гуца-Венелін відкрив болгаам, що вони є слов’янами етногенетично.

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • BobrDobr
  • LinkedIn
  • MySpace
  • PDF
  • RSS
  • Yahoo! Buzz
  • Add to favorites
  • Live
  • MSN Reporter
  • Print