Олег Гуцуляк: “Burning Man” – рождение нового трайбализма

Спасаясь от диктата «Здесь-Бытия», постчеловек, не вынося своего «абсолютного одиночества» и «ужаса истории», стремится найти «спасение» в суррогатах.

Вариантом «спасения» для постчеловека рассматривается нахождение (иногда удачно, иногда нет) тех, кто «здоров/девиантен также, как и я». В отличие от премодерного (традиционного) этноса, племени или клана как жёстко структурированного социокультурного образования с контролированным членством, ныне существуют «новые группы», функционирующие исключительно по причине индивидуальных решений «абсолютных / пост- человеков». Российский орнитолог Виктор Дольник в книге «Непослушное дитя биосферы» использовал для определения таких групп понятие «клубы», а в СМИ их часто определяют как «тусовки». Традиционно их отождествляют с субкультурами социальными группами носителей части культуры общества, отличающейся от преобладающего большинства своим поведением (положительным или отрицательным), собственной системой ценностей, языком, манерой поведения, одеждой и другими аспектами и формирующихся на национальной, демографической, профессиональной, географической и других основах.

Часто такие группы образуются как «фандом» («фэндом», англ. fandom, букв. «фанатство»), то есть клуб поклонников какого-то произведения (мифа, легенды, романа, комикса, фильма, телесериала, компьютерной игры) с яркими героями, либо какого-то популярного актёра / писателя. Существуют специальные названия для фанатов некоторых отдельных жанров и направлений. Например, отаку – любители аниме и манги; треккеры – любители сериала «Звёздный путь; поттероманы (поттериане) – любители книг и фильмов о Гарри Поттере; толкинисты – любители творчества Дж. Р. Р. Толкина, хувианы (доктороманы) – любители сериала «Доктор Кто», шерлокоманы – любители сериала «Шерлок», брони – любители сериала «My Little Pony», сверхамипришибленные – любители сериала «Сверхъестественное», хаталийцы – любители аниме и манги «Hetalia», персоманы – любители книг и фильмов о Перси Джексоне, стидиевцы — поклонники сериальной пары Стайлза Стилински и Лидии Мартин в сериале «Волчонок», киллджои — поклонники рок группы «My Chemical Romance», скамовцы — любители сериала «Skam», АРМИ — фанаты корейской музыкальной группы BTS и т.д. Издаются фанатские издания («фэнзины»), проводятся периодические (международные, национальные или региональные, и, как правило, ежегодные) собрания («конвенты»), а также проводятся «косплеи» («костюмированные игры»), активные участники которых образуют постянные группы («косбенды»). » Read more

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • BobrDobr
  • LinkedIn
  • MySpace
  • PDF
  • RSS
  • Yahoo! Buzz
  • Add to favorites
  • Live
  • MSN Reporter
  • Print

Зустріч з відомим сходознавцем, фахівцем з шумеро-вавилонської писемності Анатолієм Кифішином

538842_200У Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника відбулась зустріч з відомим сходознавцем, шумерологом, фахівцем з шумеро-вавилонської писемності Кифішином Анатолієм Георгійовичем, в ході якої пройде вручення йому диплому “Почесний доктор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника” та презентація його книги “Стародавнє святилище Кам’яна Могила”. Науковий доробок Кифішина А. Г. має високий рейтинг у наукових колах. Він є автором понад 60 наукових та науково-популярних праць, з них 6 монографій. Багато років дослідник працював в Інституті сходознавства, Інституті філософії та Інституті етнографії АН СРСР.

Варто наголосити, що А. Г. Кифішин створив власний  міфо-ритуальний науковий напрям з вивчення шумерології. Також значну увагу у своїй діяльності науковець приділяє питанням етногенезу українців, давньої історії України.

Свідченням цього є праця “Стародавнє святищие Кам’яна Могила”, яка являє собою перший у світовій науці – і поки що єдиний – досвід прочитання найдавніших протошумерських текстів. Автор детально розглядає наскельні надписи із 62 гротів і печер Кам’яної Могили – величезного святища-архіву, що функціонувало від епохи палеоліту до середніх віків. А. Г. Кифішин на основі грунтовного осмислення та вивчення наукових здобутків своїх попередників у сфері шумерології виходить на якісно новий рівень аналізу стародавньої писемності, яка є культурною спадщиною невідомої досі сучасній науці палеолітичної етнокультури.

Останнім часом А.Г.Кифішин, поряд з Кам’яною Могилою, звернув увагу на дослідження Карпатського регіону, який, на його думку, є ареалом скупчення стародавніх культових пам’яток. У зв’язку з цим, відбувається інтенсивна співпраця відомого дослідника з Інститутом історії, етнології і археології Карпат в особі його директора,  професора М.В.Кугутяка.

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • BobrDobr
  • LinkedIn
  • MySpace
  • PDF
  • RSS
  • Yahoo! Buzz
  • Add to favorites
  • Live
  • MSN Reporter
  • Print