Ми знову йдемó

Ми знову йдемó – на порозі досвітних
леліємо образ свободи і Бога.
Здіймаються душі у небо зі злітних,
за обрій лягає для серця дорога…
Нехай нас чекають важкі переправи,
нехай перевали із гострим камінням!..
Ми знаємо – там, де каяльнії трави,
там поле для битви зла зі сумлінням.
Ми сходимо тільки до храму і Сонця.
Легкі в нас пісні і жінки у нас відьми.
Надбає рятунок в дитячій долонці
промінчик надії – вільним і рідним.
Ми хочемо й будемо попри злотнечі!
Ми вдаримо градами й смерчами гадів!
Титанами правди пригнічені плечі
розправимо наступом у авангарді…
І зникнуть в проваллі історій і трактів
останніх імперій останні пророки…
А ми переможемо всупереч пактів –
we are the others – карбуємо кроки.
Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • BobrDobr
  • LinkedIn
  • MySpace
  • PDF
  • RSS
  • Yahoo! Buzz
  • Add to favorites
  • Live
  • MSN Reporter
  • Print

Залишити відповідь