Олег Гуцуляк: Націоналізм – це вища форма патріотизму

Патріотизм передбачає лише захист свого (отриманого від предків; формула: «Спирайся на досвід попередників і ти переможеш. Або, принаймні, не програєш»; «так треба» або «так батьки жили»).

Націоналізм – це переведення спадку предків в нову, більшу якість (бо досвід попередників, що пов’язаний з тисячолітнім рабством, з покірною вдачею «маленьких людей», в нових умовах себе не виправдовує, а тому молодим, “новим людям” не потрібний).

Це як в притчі про талант (Мф. 25:14-30): патріотизм зариває їх у землю для зберігання, а націоналізм – примножує, пускаючи їх у діло.

Так, першою націоналісткою й стала Жанна д’Арк, бо проголосила гасло не “За короля!” (тобто представника певної династії, що йде від предків), а “За милу Францію!” (бо таку Велику Пораду дав їй Ангел). Так, першими націоналістами стали митці італійського Відродження, які почали зображати людське тіло не з канонами Романської епохи, а так, як воно є у природі (бо так до них зашепотіли фрески Великої Античності). Так, націоналістами стали діячі німецької Реформації, які відмовилися від нав’язаного традицією предків посередника між людиною і Богом і вийшли на прямий контакт, бо так все гучніше волали до них Великі Спокусники з трансцендентних світів…

Так, “нових людей”, націоналістів може й “занести не туди”, так, іноді можна втратити навіть те, що отримав як “стартовий капітал” (“заповіт предків”), піддавшись намовам Великого Друга (Порадника, Спокусника).

Але, як відомо, no risk, no success. Так розвивається людська цивілізація.

—————-

Национализм – это высшая форма патриотизма

Патриотизм предполагает лишь защиту своего (полученного от предков; формула: «Опирайся опыт предшественников и ты победишь. Или по крайней мере не проиграешь», «так надо» или «так родители жили»).

Национализм – это перевод наследства предков в новое, большее качество (ибо опыт предшественников, связанный с тысячелетним рабством, с покорной нравом «маленьких людей», в новых условиях себя не оправдывает, а потому молодым, “новым людям” не нужен).

Это как в притче о таланте (Мф. 25: 14-30): патриотизм зарывает их в землю для хранения, а национализм – умножает, пуская их в дело.

Так, первой националисткой и стала Жанна д’Арк, потому провозгласила лозунг не «За короля!” (то есть представителя определенной династии, идущей от предков), а “За милую Францию!” (Ибо такой ​​Большой Совет дал ей Ангел). Так, первыми националистами стали художники итальянского Возрождения, которые начали изображать человеческое тело не по канонам Романской эпохи, а так, как оно есть в природе (ибо так к ним зашептали фрески Великой Античности). Так, националистами стали деятели немецкой Реформации, которые отказались от навязанного традицией предков посредника между человеком и Богом и вышли на прямой контакт, потому что так все громче кричали к ним Великие Соблазнители с трансцендентных миров …

Да, “новых людей”, националистов может и “занести не туда”, так, иногда можно потерять даже то, что получил как “стартовый капитал” (“завещание предков”), поддавшись уговорам Великого Друга (Советника, Искусителя).

Но, как известно, no risk, no success. Так развивается человеческая цивилизация.

Сохранить в:

  • Twitter
  • Grabr
  • email
  • Facebook
  • FriendFeed
  • Google Bookmarks
  • Yandex
  • Memori
  • BobrDobr
  • LinkedIn
  • MySpace
  • PDF
  • RSS
  • Yahoo! Buzz
  • Add to favorites
  • Live
  • MSN Reporter
  • Print

Залишити відповідь