Категорія: Статьи
статьи на внешних ресурсах и сборниках
Статті Олега Гуцуляка на сайті “Спадщина предків”
Аркан – гуцульський танець ініціації
http://spadok.org.ua/gutsulschyna/arkan-svyaschennyy-cholovichyy-orden-gutsulskyy-tanets-initsiatsiyiГуцули – нащадки етрусків?
http://spadok.org.ua/gutsulschyna/gutsuly-naschadky-etruskiv
Жаб’є – священний тотем Карпат і балто-слов’янської єдності
http://spadok.org.ua/davni-viruvannya/zhab-ye-svyashchennyy-totem-karpat-i-balto-slov-yanskoyi-yednosti
Кельтський слід в історії слов’ян
http://spadok.org.ua/galshtat/keltskyy-lingvosotsiokulturnyy-slid-v-istori-slov-yan
Солярно-космічне неоязичництво
http://spadok.org.ua/tradytsionalizm/solyarno-kosmichne-neoyazychnytstvo
Сонячна онтофанічна сакральність українського народу
http://spadok.org.ua/tradytsionalizm/sonyachna-ontofanichna-sakralnist-ukrayinskogo-narodu
Україна священних могил
http://spadok.org.ua/skifiya/ukrayina-svyaschennych-mogyl
Червона Русь і Біла Хорватія
http://spadok.org.ua/bila-chorvatiya/chervona-rus-i-bila-chorvatiya
Сохранить в:
Олег Гуцуляк: Олег Лишега як поет – шаман – лицар Буття
Опубліковано: Гуцуляк О. Олег Лишега як поет – шаман – лицар Буття // Олег Лишега. Відлуння : матеріали Перших Лишегівських читань, присвячених сімдесятиріччю від дня народження / упоряд. Є.М. Баран, М.В. Бігусяк, Х.М. Нагорняк. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2019. – С. 25-39.
«… сидів на вербовому корені над рікою, споглядання плину води, мерехтіння сонячного світла на хвилях, Великий Міст на Сході, згадував, як гарно писав Гайдеггер про міст у «Будувати, проживати, мислити», бачив себе з погляду Сейму – як іду Великим Мостом імені Олега Лишеги, то пригнічений і вичерпаний – на Бахмач, то радісний, переповнений творчими надіями і торбою з чаєм та книжками на Матіївку…»
(Костянтин Москалець,
«Келія чайної троянди»)
Коли соціальні алхіміки-експериментатори прагнули створити небачену псевдоісторичну спільність, у ретортах цього експерименту виявилися цілі покоління люмпенів-маргіналів, без роду, без нації, споживачів масової культури та дешевого кітчу. Не дивно, що в українському середовищі постав феномен прагнення зберегти національний стиль життя, моральні критерії та звичаї. Цей феномен ми пропонуємо називати «берегинізація» [1], або «обережительство»: «… оборонний аспект: боронити своє, доводити, які ми добрі, а які наші сусіди погані» [2].
Як зазначає культуролог П. Гуревич, більш вірним був би термін «традиціоналізм», тобто прагнення зберегти те, що набуто людиною, нацією [3]. Але для світової науки цей термін несе навантаження войовничості та насильницького спротиву, в той час як культурологічна природа явища, яке ми пропонуємо називати «берегинізація», полягає не тільки у простому збереженні традицій, але й у ненасильницькому спротиві зростаючій складності життя, тоталітарній дійсності та спробам асиміляції.
Функцію носіїв феномену «обережительства» поклала на себе українська інтелігенція переважно селянського походження, для якої селянин як носій національної самоідентичності та звитяжного духу не є істотою нижчою від представника партійно-державної номенклатури чи зденаціоналізованого «трудящого». Український інтелігент, після розчарування у радянській дійсності, знайшов для себе, як для інтелектуала, ідеальну нішу «всевидющого ока» і носія месіанської ролі «обережителя» духовності. Звідси постала потреба у своїх авторитетах, у своїх «священних текстах». Такими ідеологами постали Олесь Гончар, Василь Симоненко, Григір Тютюнник, Василь Земляк, Василь Стус, Ліна Костенко, Володимир Дрозд, Борис Харчук, Павло Загребельний, Валерій Шевчук, Степан Пушик та сотні інших представників «(за-) битого покоління» (шістдесятників / семидесятників). Їхні твори набули статусу «сакральних», а отже – активізуючих власний духовний світ читача в умовах , коли священні тексти релігійних конфесій були недоступні. Назви цих творів – «Собор», «Диво», «Дім на горі», «Майдан», «Берег чекань», «Батьківські пороги», «Покуть», «Галицька брама», «Великий міст» – це опредмечені варіанти символу обмеженого, кінечного простору, світлого і приємного, що протистоїть чужому та сумнівному оточенню.
Якщо частина мистців та філософів обрала для себе долю правозахисників та політиків (домагання не тільки прав особи, але й українських національних, етнополітичних та релігійних прав), то більша частина членів творчих спілок та науковців зосередилася на донесенні до реципієнтів своїх творів певних ідей «берегинізації» всупереч ідеологічним шорам (чи то колишні радянським, чи теперішнім ліберастичним) [4]. Спершу заінтригований, а потім привчений до «читання між рядками», до уяснення, що у вимовленому міститься більше, ніж це безпосередньо виражено, реципієнт намагався вичитати у творах і те, що автор прямо не сказав, але що там, навіть незалежно від волі самого автора, міститься, тобто здійснював спроби виявити онтологічні ідеї автора, цим актуалізуючи свій соціально-культурний досвід. Наприклад, дане явище проаналізоване як автором цих рядків [5], так і іншими дослідниками [6]. Зрештою, не дивно, що з переходом у пострадянську епоху у культурі та сфері гуманітарних наук постала т.з. «туга за герменевтикою» [7], за філософською інтерпретацією, за філософським «… прочитанням прихованих смислів у текстах зі смислами ніби відомими» [8]. » Read more
Сохранить в:
Олег Гуцуляк: Пессимистический оптимизм доктрины космических циклов
Вышел новый выпуск научного сборника-биеннале “Традиция и традиционализм”. В нем – сокращенная версия статьи Олега Гуцуляка “Пессимистический оптимизм доктрины космических циклов” (с. 98-124).
С полной версией статьи можно ознакомиться – http://www.proza.ru/2016/02/17/163
Сохранить в:
Новые публикации Олега Гуцуляка на сайте “Сигма”
Ахиллес — извесный неизвестный (от куретов до курейшитов)
Рожь, спорынья, чоколатль и смоковница как факторы развития цивилизации
Змей древний: герменевтика образа
«Сигма» — это платформа для публикации текстов о человеке, культурных явлениях и обществе. Здесь появляются тексты культурных институций и профессиональных сообществ. Каждый может опубликовать свой текст на платформе и стать частью этой среды.
Сохранить в:
Новые публикации Олега Гуцуляка
АТЛАНТИДА
- Двойной Атлант – история и политика, 16.12.2015 03:27
- Гадир брат-близнец Атланта – история и политика, 12.12.2015 04:08
- Гренландия – прообраз Атлантиды? – история и политика, 15.11.2015 04:05
- Атлантида – Ветулония? – история и политика, 28.10.2015 02:24
- Левкиппа – бабушка атлантов и её предки – история и политика, 31.10.2015 23:50
- Огигия и Калипсо – история и политика, 01.11.2015 00:06
- Схерия феаков – история и политика, 01.11.2015 00:13
- Тайна Гипербореи и Рипейских гор – история и политика, 09.09.2015 00:20
- Египетские следы Атлантиды Платона – история и политика, 03.06.2015 21:44
- Шу-Атон, атланты и солнечный павлин – религия, 27.06.2014 15:46
- Об этрусском имени Атланта – история и политика, 09.06.2014 01:13
- Тайна имен атлантов – история и политика, 06.05.2010 03:44
- Атлантида в Ведах – история и политика, 08.06.2014 01:23
- Атлантида в Библии. Близнецы Звулун и Иссахар – история и политика, 17.04.2015 02:25
- Евреи в древней Америке – история и политика, 19.08.2015 22:42
- Эльдорадо индейцы чибча-муиски и чибча-тайрона – история и политика, 13.11.2015 15:24
- Земля Йод Козьмы Индикоплова – мистика, 28.11.2015 00:08
- Что искали де Гонневиль и де Буве? – история и политика, 06.08.2015 01:58
- Что искал де Кергелен? – история и политика, 06.08.2015 02:16
- Черное Солнце Раху, Страх, Тифон – естествознание, 27.11.2015 22:25
- Царство Покровы в Индоарике Причерноморья – история и политика, 14.10.2015 15:03
- Герб Рюриковичей – история и политика, 27.11.2014 04:42
- Истинная сущность Ханумана – Укуна – религия, 06.11.2014 13:55
- Евдокия Геката и египетская Хекет – история и политика, 17.07.2014 22:09
- Астрея, Тара, Нинлиль, Нут, Коляда – религия, 17.07.2014 22:16
- Радость и вина – философия, 02.05.2010 03:22
- Змий Древний – герменевтика образа – религия, 11.08.2010 01:29
- Кёр-Оглы сын могилы и правитель Чамбули Шамбалы – история и политика, 12.06.2014 02:06
- Жар-птица Проханова – история и политика, 11.10.2014 23:11
- Провидение острова Маврикий – история и политика, 30.07.2014 23:26
- Зороастрийское пророчество о Спасителях – религия, 13.07.2014 03:22
- Пророчество Заратустры о дэвовском коммунизме – религия, 13.07.2014 03:29
- Нибиру и теуранги – мистика, 27.11.2015 02:03
- Анти-Земля – естествознание, 27.11.2015 01:27
- О доктрине космических циклов – мистика, 13.09.2015 00:41
- Смерть – это иллюзия – естествознание, 17.10.2015 23:35
- 2012 Год откровения Цикла – естествознание, 17.07.2014 21:06
- Моё космологическое – философия, 25.05.2010 12:36
- Сверхновые и нейтронные звёзды и черные дыры – естествознание, 01.12.2014 02:17
- Кварцево-кремниевая форма жизни – естествознание, 24.06.2014 02:37
- Энергетическо плазмоидная форма жизни – естествознание, 16.08.2014 22:33
- Тайна подвигов Геракла – Апология Ивана Ефремова – публицистика, 06.12.2014 06:17
- Жить в мире Каприки! – философия, 19.06.2014 02:41
- Грядущее будет феодальным безвременьем – история и политика, 19.06.2014 02:49
- Для чего Ад? – религия, 19.07.2015 18:52
- Ад в том, что… – религия, 19.06.2014 02:51
- Вечное Возвращение – философия, 17.11.2015 03:25
- Пророческая миссия Геракла – история и политика, 17.07.2014 20:49
- Тезисы о философии индуизма – философия, 17.07.2014 21:41
- Заметки о христианском платонизме – философия, 28.06.2010 03:11
- Относительно понятий Модерн и Постмодерн – философия, 26.05.2010 02:41
- Вот о нашей цивилизации подумалось – философия, 26.05.2010 02:05
- Пути возвращения к Изначальному в эпоху Модерна – философия, 26.05.2010 02:16
- Архема и Телема две большие разницы – мистика, 19.06.2014 02:46
- ТретьеРимский соблазн – религия, 17.07.2015 17:40
- Антихрист и царебожники – религия, 17.07.2015 17:35
- О переносе Царственности – история и политика, 30.07.2014 23:29
- Сюжет о даре Царственности в феврале – религия, 21.02.2015 21:40
- Готская Сикамбрия и нартский Кавказ – история и политика, 08.05.2010 22:08
- Галиат иронский и нартский род Алагата – история и политика, 08.05.2010 22:09
- Саррас – королевство Святого Грааля – история и политика, 08.05.2010 22:12
- О происхождении этносов – история и политика, 14.07.2014 20:12
- Кто такие германцы? – история и политика, 27.07.2014 16:15
- Обряд Священной Весны и этногенез в Евразии – история и политика, 25.04.2015 21:28
- Правда про козака Мамая – история и политика, 14.07.2014 20:19
- Казаки, черкасы и черкесы – история и политика, 14.07.2014 20:34
- Почему отстали цивилизации Америки? – история и политика, 09.12.2015 03:33
- Использование даосизма в китайском варианте коммун – религия, 12.06.2014 02:16
- Антиконфуцианская Культурная революция – история и политика, 16.11.2014 17:35
- Конфуцианский переворот в КПК – история и политика, 16.11.2014 18:03
- Современный Китай от Эры хаоса к Эре становления – история и политика, 16.11.2014 18:23
- Почему Фалунь-Гунь? – религия, 26.05.2010 02:28
- Великий Датун – история и политика, 16.11.2014 18:33
- Лунная красавица, её муж И, поэт Ли Бо и нефритовы – мистика, 26.06.2014 00:25
Сохранить в:
Олег Гуцуляк: Гільгамеш як «архітектор буття»: Спроба прояснення сутності епічного образу
Гуцуляк О. Б. Гільгамеш як «архітектор буття»: Спроба прояснення сутності епічного образу // Зарубіжна література в навчальних закладах. — 2001. — № 6. — С.42-45. — ISSN 74220.
1.
П’ятим історичним правителем І-ї династії шумерського міста Унуг (аккадський Урук, біблійного Ерех, грецьке Орхоя, сучасне Варка) був герой месопотамського епосу Гільгамеш (кін. XXVII — поч. ХХVI ст..), який прожив, начебто, 126 років. Він був сином царя-„демона” Лугальбанди та внуком бога сонця Уту, який зображався у вигляді тільця. Матір’ю Гільгамеша називають богиню Нінсун („Буйволиця загорожі”). Отже, герой належав до „сонячної династії” правителів, і, на думку дослідників, дана генеалогія свідчить про те, що батьки правителя — цар і жриця храму — представляли у тодішньому світобаченні месопотамців „священний шлюб” (гієрогамію) бога сонця Уту і богині Нінсун [1]. Як визначає український етнолог М. Чмихав, „(…) народжуване внаслідок священного шлюбу дитя символізувало вже новий світ. А тому було запорукою кінця цього світу (…) Божества одружується на зламі епох (…) священний шлюб — це символ утвердження прогресу через черговий глобальний катаклізм”[2].
До нашого часу збереглося декілька шумерських клинописних табличок із записами про подвиги Гільгамеша, а сааме:
1) про боротьбу Гільгамеша з Агою (Анкою), правителем (лугалем) міста Кіш і федерації північних шумерських міст-держав;
2) про похід Гільгамеша на чолі загону «молодих неодружених» у гори за кедром, боротьба там з демоном Хувавою;
3) про перемогу Гільгамешем небесного бика;
4) про подорож Гільгамеша у потойбіччя;
5) про дарунок Гільгамешем володарці потойбіччя дарів.
Сохранить в:
Олег Гуцуляк: Чому вірші?
Вважається, що досі популярність серед українства поезії (з виконанням нею комунікаційної та естетичної функцій, а також з претензією на реалізацію «триєдності свободи» – свободи творчості, свободи особистості і свободи народу) означає відсутність «релігії вищого чину», вказує на те, що поезія – лише її сурогат, або, якщо хочете, нижча, «матріархальна» форма релігії (пригадаймо слова Г. Гердера: «… Поезія була материнською мовою людського роду»). Тобто український етнос досі залишається у полоні інфантилізму, а спроба Івана Драча запропонувати «Закон про українську поезію» за своєю суттю виявляється атакою аборигенів з мотикою на колонізаторські мортири.
Щоправда, є ще одна нація в світі, яка звеличила поезію в канон – «… культ поезії в Китаї завжди далеко переважає звичайне для інших націй читацьке смакування і любування: читати обожнюваного поета із запаленим запашним ладаном і потім повільно його переписувати багато разів …, а головне, вчити його напам’ять у безмежній кількості – явище найзвичайнісіньке і скоріш правило, ніж виняток» [1].
Саме поезія, як вказував Т.С. Еліот, втілює функцію «нового витлумачення вже знайомого досвіду», «новим (пере-) прочитанням» збагачувати духовний світ і витончувати здатність сприйняття довколишнього [2]. Поезія є істинне, досконале знання, виговорювання головних смислів буття, вона зберігає ці головні смисли і захищає їх у всій їхній первісності. І якщо М. Хайдеггер, доказуючи це, опирається на досвід Г. Гельдерліна, Р.-М. Рільке і Г. Тракля, то у нас є цілий всесвіт осягнення суті реальності в поетичному слові – Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Микола Зеров, Євген Маланюк, Олег Ольжич, Василь Стус і тисяч інших подвижників поетичного слова. «… Якщо читати всю національну поезію як єдину книгу [виділено нами, – О.Г.], то в ній можна виокремити стійкі мотиви, которі … належать поетичній свідомості всього народу, характеризуют його цілісне сприйняття» » Read more
Сохранить в: