Категорія: Культура

Классическая “Лотосовая сутра” приводит историю о превращениях 8-летней Драконовой девочки, легко постигшей учение Будды. Когда ретивые буддисты оспорили ее способность достичь состояния Будды, девочка вмиг обратилась в драгоценный камень, в 3000 раз драгоценней всех вещей на земле. Она поднесла этот камень Будде и сказала: “Скорость, с которой я превращусь в Будду, будет еще быстрее этой”. После этих слов Драконовая девочка тут же превратилась в мужчину и удалилась на юг, в нирвану.

Эта версия с превращением получила новое выражение в более позднем учении Махаяны (Большой Колесницы), которое всячески поддерживает женщин в служении буддизму и говорит, что они могут стать Буддой, оставаясь в своих женских телах. В Вималакирти-нирдеса сутре, муж Сарипутра, вечно сомневающийся в способности женщин к превращению в Будду, обсуждает этот вопрос с небесной дивой Диваканья. В ходе спора Диваканья превращает себя в Сарипутру, а его – в себя, дав ему понять, что сводить все внимание к вопросам пола – ошибка. А смена внешности женщины на внешность мужчины – ошибка, основанная на другой ошибке, то есть, ошибка вдвойне. » Read more

А. Камю в своей Нобелевской лекции упоминает притчу: после того, как Лу Андреас-Саломе отказалась выйти замуж за Ф. Ницше, он окунулся в полное одиночество, угнетенный и одновременно воодушевленный перспективой своей великой работы, которую ему предстояло тепер выполнить без кай-либо помощи, он ночами скитался в горах, окружавших Генуэзский залив и, разжигая гигантские костры из листьев и веток, смотрел, как их пожираетогонь [Камю А. Художник и его время // Камю А. Бунтующий человек: Философия. Политика. Искусство / Пер. с фр. Общ.ред., сост. и предисл. А.М. Руткевича. – М.: Политиздат, 1990. – С.376], «… тот первичный огонь, который побеждает все конечное и обыденное в человеческом Я» [Хамитов Н. Философия человека: Поиск пределов. Пределы мужского и женского: Введение в метаантропологию. – К.: Наук.думка, 1997. – С.57]. » Read more

Рождение европейской рациональности (и Модерна как его апофеоза) означало не «освобождение от культуры», но возникновение новой культуры, отличной от всех традиционных культур вместе взятых. Поэтому все «метонимии» и «метафоры», «миф-константы» и «концепты», являющиеся «молекулами» и «атомами» традиционных культур, в ней не работают, они были «выгружены» (disembedded) из европейского общества.

Коммунизм, нацизм, исламизм – не более чем «троянские программы», проникшие в систему (Модерн) через плохо защищенные «порты» и пытающиеся загрузить и запустить нужные удаленному злоумышленнику «проги». Либерализм оказывается «файрволлом/брандмауэром» , но не самой операционной системой. Традиционализм – это и есть “антивирусная программа”, очищающая именно систему (Модерн), но не дефрагментационная программа.

…Через поэзию становится действительной высшая симпатия и совместная активность – внутреннейшая, великолепнейшая общность. Через философию она возможна.
НОВАЛИС

…Философом может быть лишь тот, кто может помимо всякой рефлексии
созерцать мир и постигать идеи как художник-пластик или поэт,
но в то же время настолько владеет понятиями, что может отображать
и повторять мир.
Артур ШОПЕНГАУЭР
(Новые Paralipomena)

… Идея вырваться из плена единственного – родного – языка… Это было совершенно неожиданное решение…, но это мучение, эта авантюра (видит Бог, необходимая) наделяет наше существование неким смыслом. » Read more

Владимир Ешкилев, Олег Гуцуляк: «Адепт»
(Володимир Єшкілєв, Олег Гуцуляк. Адепт. Роман знаків. – Х.: Книжковий клуб сімейного дозвілля)

Если вам приходилось когда-либо заходить на сайты, посвященные магии, порталы «здоровья и личностного роста», то вы припоминаете, что эзотерика, фэн-шуй, рунические талисманы и чакровые резонаторы мирно сосуществуют там с христианскими молитвами, которые выполняют функцию неких «заговоров от…». Похожее эклектическое впечатление производит и роман известных украинских интеллектуалов Владимира Ешкилева и Олега Гуцуляка «Адепт», в котором якобы идет речь о поисках Единого Бога…

Вообще, когда у литературного произведения два автора, читателю всегда хочется угадать, что каждый из них вложил в текст. С «Адептом» дело кажется простым: » Read more

ЛЮБОВЬ

• Франция  — это там, где в прекрасном слове “свобода” (liberte) — по-арийски простые — “любовь” (libe) и «порядок» (arta).
• Ты — девушка моих ста снов. В надежде, что сто первый окажется явью.
• Говорят, что женщина избирает мужчину снисходя: то ли к его любви к ней, то ли к своей любви к нему. Но мужчина избирает женщину по губам. Он, как вечный идеалист, соотносит тайное с явным.
• Есть байка: “А Васька слушает, да ест”. С точки зрения феминисток все мужчины — “Васьки”.
• Древние возлагали гимны Волшебной Даме. Поэт Александр Блок заклинал стихами Прекрасную Даму. Но только в Евангелии — слава Верной Даме (“Се раба Твоя, Господи”).
• Говоря своей избраннице “Я люблю тебя”, юноша обращает её тем самым в таинство. Отвергая его, она святотатствует.
• Говорят, что подлинная любовь, как правило, трагична и преходяща, и превращается в привычку (в лучшем случае). Но когда любви предшествует привычка к ближнему, любовь становится непреходящей и триумфующей. Вот в чём суть завета возлюбить ближнего своего. » Read more

ОЖИДАЯ НА ЕВРАЗИЙСКОГО МАХДИ: Интервью итальянскому журналу “LA NAZIONE EURASIA: BOLLETTINO TELEMATICO PER IL COORDINAMENTO PROGETTO EURASIA”

Вопрос: Господин Гуцуляк, Вы — редактор “La Nazione Eurasia–Ucraina“. Как Вы решили сделать это? Кто помогает Вам в этой работе?

Ответ: В первую очередь, мне стал интересен опыт итальянской версии “Lа Nazione Eurasia”, и просто захотелось сделать что-то аналогичное. Материал был частично собран, после консультаций с друзьями оказалось что и им будет это интересно. И вот на заседании нашей Группы изучения основ изначальной традиции “Мезогея”, которая является секцией более обширного Украинского интеллектуального клуба новых правых “Золотой грифон” (к сожалению, активно действуют только две его секции — наша и литературная, другие же номинальны, так как люди, ранее взявшиеся за деятельность, утратили к ней интерес), был представлен проспект “LNE-UA” как проект, выводящий за узкие рамки вечного самокопания и стенаний над горькой судьбой Украины. » Read more

Якщо кельтський епос, записаний Гальфрідом Монмутським у „Історії бритів”, тільки згадує рутенського короля Холдіна, то видається за можливе пояснити його на основі спорідненої їй північноєвропейській традиції (які між собою перехрещувалися складі варягів був присутній значний як кельтський , так і вепський (угро-фінський) елемент) — давньогерманської (готи–германці свого часу заселяли величезні простори — як Волинь, Поділля та Прикарпаття, так і землі наступних халісіїв–хорезмійців — Північне Приазов’я). По-германськи „гальдр” означає „закляття, замовляння”, і відповідно до фонетичних законів, що діють у межах індо-європейської мовної сім’ї, може розглядатися тотожним слов’янському „галич” (як переосмослення іншомовного слова за аналогією з автентичною ономастичною лексикою, тобто чуже слово сприйнялося патронімним похідним від слов’янського імені Галик „малий Гал(-имир)” ).

А творцем чародійних заклять, володарем магічних письмен–рун був бог Одін, син Бора (епоніма вихідців з балтійського острова Борнхольм бургундів, повіслянська частина яких була слов’янізована і відома у джерелах як „борани”). Він, як свідчить еддична пісня „Промови Високого”, — божественний тлумач – „тул”, він провіщує з „престолу тула”, який називається Глідскьяльв. У назві престолу присутнє германське слово „glid”/ім’я Хльод – „могила” » Read more

Бачимо показний жах на обличчях наших націонал-патріотів, коли вони чують слова “міф”, “містерія”, “імперія”…

Так, ми пропонуємо міф. Створивши малоросам міф – “розраду” про Україну, Тарас Шевченко визволив їх від пресингу російської імперії, від стану “рабів отих німих”. Цей міф-заповіт (на краю могили!), як говорив Дмитро Донцов, дав силу мільйонам українців “за правду стать” протягом усього ХХ століття. Українська дослідниця Г. Чумаченко констатує : “… Створюючи свої культурні міфи, суспільство інстинктивно використовує архитипові моделі зцілення. Причому алгоритми зцілення будуються за національно-історичними рецептами та “апробовуються” в індивідуальній творчості, стаючи надбанням культури вцілому…Згадаймо, яку ритуалізовану функцію відігравали в українському селянському середовищі сліпі бандуристи та кобзарі… Шевченко, зрозумівши це, поєднав образ поета-пророка та кобзаря, індивідуально-творчу та колективно-фольклорну стихії”[1]. Шевченко по суті реанімував міфологему “плебейського варіанту рицарського ордену”[2]. Тобто аналог іудейського саббатіанства (“нації в народі”) замість того, щоб реанімувати український аналог іудейського хасидизму (“нації в нації”), яким є “сковородиніанство”. » Read more

Культ бика (великої рогатої худоби) найтіснішим чином пов’язаний з ідеєю “відродження”. Про це свідчить аналіз пам’яток, що характеризують ідеологію індоєвропейських племен, до яких обгрунтовано можна віднести і “ямників”. Це “Рігведа” і “Авеста”. В нихсакральна роль бика виступає у таких формах: бик як втілення чоловічого початку, невід’ємного від зародження життя, уособлений у образі Парджаньї; бик як первісна худоба, смерть якої породила усе суще на землі; бик як первісна тварина, яка пов’язана зі стародавніми тотемічними уявленнями, з міфом про вмираючу та воскресаючу тварину, основу всього сущого” (Ляшко С.М. Нові матеріали про культ бика в епоху ранньої бронзи // Археологія: Респ. міжвідомч. зб. наук. праць: Вип. 58. – К.: Наук.думка, 1987. – С.75 – 76).

Інтроспекція в минуле скіфів та угро-фіннів приводить нас до таїнства передання могутності вбитого звіра переможцеві, в результаті чого, як зазначає Ф. Кардіні, звір уже начебто й не вмирає, а “втілюється” в переможцеві – героєві » Read more

Йдучи за історіософом А.Дж. Тойнбі, постає наступна ситуація: якщо україномовні громадяни колишньої УРСР таки  домоглися незалежної від Москви держави зі столицею в Києві, то тепер проблема полягає у тому, який “внутрішній пролетаріат” нової України – російськомовний “Киевского круга” та іже з ним Русское Движение Украины (РДУ), а чи україномовний (що аж ніяк не є у своїй загальності “квадратним”, прямокутно-ординарним) – створить т.з. “церкву” “релігії вищого порядку”. Ця  “церква”, за А. Дж. Тойнбі, являє собою щось ніби лялечку, через яку попередня цивілізація відроджується у наступній. Щось схоже на те, як після сорокарічного Виходу євреїв з Єгипту (Пасха) та життя у пустелі Синаю євреї отримали Закон (Сімхат Тора) від консорції “Мідний Змій”, що переміг у боротьбі з консорцією “Золотого Тільця”.

Отже, яка цивілізація “відродиться” – “Російська імперія” чи “Україна-Русь” – залежить від того, чи спроможемося ми чи ні адекватно відповісти на “виклик “ історії. » Read more